ФОТОСПОГАД ПРО СУМІВСЬКИЙ ТАБІР «СЛОБІДСЬКА СІЧ-2011»
докладно
ЯК ХАРКІВЩИНА ВШАНОВУВАЛА ПАМ’ЯТЬ ПОРФИРІЯ МАРТИНОВИЧА (ФОТОСПОГАД)
З нагоди 155-річчя від Дня народження видатного українського маляра, етнографа і фольклориста Порфирія Денисовича Мартиновича за ініціативи Фонду національно-культурних ініціатив ім. Гната Хоткевича та за підтримки української громадськості 15 квітня 2011 року відбулось урочисте відкриття пам'ятної дошки, на фасаді Харківського індустріально-педагогічного технікуму – будівлі, де в 19 столітті знаходилась Перша харківська чоловіча гімназія, у якій він навчався у 1867-1869 роках. Меморіальна дошка Порфирію Мартиновичу у Харкові є однією із перших пам’яток визначному митцю на батьківщині. Символічно, що собою вона наче об’єднала всю Україну – її автором став відомий художник із Закарпаття п. Михайло Белень, а меценатом - визначний мистецтвознавець, художник, лауреат Шевченківської премії п. Володимир Недяк з Києва. докладно
МІСІЯ ПОРФИРІЯ МАРТИНОВИЧА. ДО 155-річчя з Дня народження видатного митця, етнографа, фольклориста
Дослідники кобзарства донині вважають постать Порфирія Мартиновича найзагадковішою. Наповнене суворою епікою й ніким не розгаданою містикою, життя Порфирія Денисовича сповнене надзвичайної цілісності та правдивості. Напевне, ніхто з когорти художників та етнографів не заглиблювався до такої міри у світ народної традиції і ніхто зі світу зрячих так глибоко і щиро не ототожнював себе із українськими носіями епосу – кобзарями і лірниками, як Мартинович. Недаремно, і сам Порфирій називав себе вустівником – носієм народних епічних пам’ятниць – Вустинських книг. Глибока віра у святе призначення епічного надбання і надзвичайна відданість ідеї збереження традиційної народної культури для майбуття нащадків були стрижнем усього життя П.Мартиновича. І лише ця віра допомагала йому долати часом нестерпні життєві трудощі і страждання. докладно
ЖИТТЯ ТРИВАЄ. До роковин Галини Гнатівни Хоткевич (02.07. 1931 - 26.02.2010 р.Б.).

Незважаючи на тяжку хворобу відійшла у вічність Галина Гнатівна весело, з усмішкою і вірою в світле майбуття свого рідного краю. За якісь два місяці до своєї смерті п. Галина писала харків’янам зворушливі, і, можливо пророчі слова: «Життя триває! Я буду поряд з Вами і у Ваших справах я буду незримо Вам допомагати. Тільки вірте у свою перемогу! Перемогу добра над злом! Вірте і дійте!». Останніми ж словами-зверненнями Галини Хоткевич до харків’ян, написаними у переддень до відходу у вирій було побажання: «Дарую Вам усім ППП - постійні позитивні подумки! Ой як помагає жити! Розсівайте їх навкруг Вас!». докладно
Душевний «драйв» харківського вертепу...

Святковий Харків наразі потопав у різдвяній ейфорії… Здавалося, що повсякденні реалії відійшли на задній план, та навіть непопулярні рішення і чергові промови Гаранта Конституції викликали не стільки роздратованість, скільки посмішку. Таке враження, що спільнота, втомившись від проблем, що все одно не вирішуються, захотіла видовища, і отримала його на різний смак. А як на мій, то не могло бути нічого кращого за… ВЕРТЕП. докладно
СВЯТО СВ.МИКОЛАЯ в СУМІ
Цього року свято Св.Миколая за традицією відзначали дружнім колом дітей, їхніх батьків, наставниць-сестер , кола гостей. Веселе дійство відбувалося в актовій залі Центральної оселі СУМ в Харкові, що на вул. Сумській, 44. Свято, до якого більше місяця готувалися діти на недільних студіях під дбайливим керівництвом сестер згромадження Св.Йосифа УГКЦ – Марії і Йоанни було проведене натхненно і сердечно. Учасників і глядачів дійства захопила талановита театралізована імпровізація, якою ведучі змогли об’єднати всіх присутніх. Ігри, веселі забави, пісні і танці наповнювали залу, дарували дітям і дорослим радість і наснагу ! А поважний і разом з тим добрий Св. Миколай щедро обдаровував присутніх подарунками. докладно
Лауреати і дипломанти V Міжнародного конкурсу виконавців на українських народних інструментах ім. Гната Хоткевича
докладно
V ювілейний конкурс імені Гната Хоткевича
Цей конкурс – дуже цікава подія в музичному житті України і не тільки. Адже географія як учасників, так і членів журі досить широка. Зазвичай, до складу журі у нас входили представники України, Канади, Росії; Франція була представлена в особі доньки Гната Хоткевича, Галини Хоткевич. Та, як ви знаєте, на превеликий жаль, Галина Гнатівна на початку цього року померла. Учасниками конкурсу крім українців були і росіяни, і угорці, і словаки. Цього року, на жаль, виконавці з цих країн не представлені, але маємо учасників із Канади, США, Білорусі, тож подія дійсно непересічна. До того ж, конкурс єдиний у своєму роді як за спрямованістю (йдеться про виконання на народних музичних інструментах), так і за складністю – конкурс має три тури з досить складними умовами. Третій тур взагалі проходить з оркестром, що мало який із конкурсів може собі дозволити. Адже це пов’язано з певними труднощами. Але ми не відмовляємося від цього. докладно
Наталія Костенко: ніколи не йдіть за стереотипами; хибна думка, що народні інструменти – це не модно
Наша держава цікава всьому світові своїм історичним і культурним спадком. І саме Міжнародний конкурс виконавців на українських народних інструментах імені Гната Мартиновича Хоткевича, який проводиться раз на три роки в Харкові, надає цьому спадку нове життя і доводить, що попри перманентні політичні та економічні негаразди, талановита молодь прагне розвивати найкращі досягнення в українській музичній культурі.В один із днів проведення конкурсу нам вдалося поспілкуватися з відповідальним секретарем журі,старшим викладачем кафедри народних інструментів Харківського державного Університету мистецтв ім. І. П. Котляревського, кандидатом мистецтвознавства Наталією Євгенівною Костенко. Про рівень конкурсантів, про те, наскільки українська народна музика перспективна і актуальна в буденних реаліях наша розмова… докладно
У нас в Торонті... Йой, я в Україні!
Учасник Канадійської капели бандуристів, лауреат Українського музичного конкурсу з міста Торонто Борис Остапенко вперше приїхав в Україну, аби взяти участь у V Міжнародному конкурсі виконавців на українських народних інструментах імені Гната Хоткевича.Він – один з наймолодших учасників конкурсу, якому лише шістнадцять років. За певних обставин, талановитому й харизматичному Борисові, не вдалося підкорити суддів своїм талантом, навіть не дивлячись на те, що один із членів журі Віктор Мішалов є його учителем. Але рідкісну можливість грати з оркестром юний бандурист отримав.Чи дійсно судді “засуджували” деяких учасників чи просто були вимогливими до молодих талантів – це питання риторичне… докладно